Тема. МАРІЯ ПРИГАРА. КОЗАК ГОЛОТА
Мета: Ознайомити учнів з творчістю
української письменниці Марії Пригари, з її твором «Козак Голота»;
вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити знаходити в структурі
тексту описи, порівняння; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву, пам’ять;
виховувати гордість за свій народ.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Художник малює худобу і хату,
За це він отримав хвалу і зарплату.
2. Артикуляційна вправа «Коник»
Я на конику скачу:
— Цок-цок-цок!
Хочеш, тебе підвезу?
— Цок-цок-цок!
З вітерцем мій коник мчиться:
— Цок-цок-цок!
Дзвінко стукають копитця:
— Цок-цок-цок!
В’ється коникова грива:
— Цок-цок-цок!
Ой, який же я щасливий!
— Цок-цок-цок!
(Присмоктати язик до піднебіння, клацати язиком. Клацати повільно, сильно,
тягнучи під’язичну вуздечку. Виконати 10–15 разів.)
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Послухайте вірш.
Козаки — це вільні люди!
Козаки — безстрашні люди!
Козаки — борці за волю,
За народу кращу долю!
Козак — це людина чесна і смілива,
Найдорожча йому — Батьківщина!
Козак — слабому захисник,
Цінити побратимство звик.
— Як ви вважаєте, кому буде присвячений сьогоднішній урок?
— Що ви знаєте про козаків?
— Що хотіли б ще дізнатися?
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО
МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Марія Аркадіївна Пригара народилася 20 лютого 1908 року в Москві у родині
службовця. Згодом батьки переїхали до Криворіжжя, де маленька непосидюча
дівчинка насолоджувалася чарами степу, залюбки бігала понад озером до школи,
захоплювалася милозвучністю народних пісень, поезією українських дум, які
навчив любити батько. Через деякий час сім’я переїхала до Києва.
Справжня література ввійшла в життя Марії Аркадіївни в Одесі, куди вона
переїхала шістнадцятирічної дівчиною. Тому, коли постала проблема вибору
професії, спочатку думала бути медиком, як мати, але переважила любов до
поезії. М. Пригара стала студенткою Одеського інституту народної освіти. Восени
1924 року в місцевій газеті з’явився її перший вірш «Повстанець».
Працювала в газеті «Пролетарська правда», у видавництвах. Під час війни —
на радіостанції імені Т. Г. Шевченка в Саратові. У 1945–1950 роках була
заступником редактора журналу «Барвінок».
Перші книжки для дітей вийшли 1929 року. Це «Весна на селі» та «Дитячий
садок». Десятки книжок Марії Пригари виховували в кількох поколіннях
українських дітей любов до Батьківщини, її історії й природи. Це й пейзажні
поезії «Ми любим сонце і весну», і «Місто чудес», і особливо такі
історичні казки й повісті, як «Козак Голота» (1966), «Михайлик — джура
козацький», «Як три брати з Азова тікали», «Маруся Богуславка», «Тече Дніпро в
синє море» та інші.
2. Робота над твором «Козак Голота»
1) Словникова робота.
Сайгак — вид антилоп, що раніше заселяв степи України.
Тур — вимерлий дикий бик.
Бранець — полонений.
Цехін — старовинна венеціанська золота монета.
Ясир — бранці, полонені, яких захоплювали турки й татари під час
розбійницьких нападів на українські, російські та польські землі.
Сириця — недублена шкіра (перев. яловича, свиняча або верблюдяча),
оброблена жировими речовинами, які роблять її дуже міцною та еластичною.
Улус — стійбище кочовиків.
Татари-буджаки — народ, що сформувався на території Південної Бессарабії
(сучасна Одеська область).
Шлик — старовинний круглий або конічний головний убір, обшитий чи
оздоблений хутром.
Жупан — теплий верхній чоловічий суконний одяг.
Пещаль — старовинна вогнепальна зброя, схожа на рушницю.
Зопалу — необачно.
Кілія — місто в Одеській області України, що лежить на березі Кілійського
гирла Дунаю, адміністративний центр Кілійського району.
Мурза — тут: багатій, великий пан у східних народів.
Соломаха — рідка страва, приготована із завареного на воді борошна.
Галера — старовинне вітрильне багатовеслове військове судно.
Байрак — ліс у яру, в долині або яр, порослий лісом, чагарником.
Цівка — тут: тонкий струмінь крові.
2) Читання твору комбінованим способом (учитель — учні).
— Чи сподобався вам твір?
— Які почуття він у вас викликав?
— Чим вас вразила розповідь?
— Що було незрозумілим?
3) Перевірка первинного сприймання.
Тестування
1. До якої ріки скакав запорожець?
а) До Дніпра;
б) до Дунаю;
в) до Дністра.
2. Чого козак вибрався із Січі?
а) Визволяти побратима;
б) розбити татарів;
в) полонити татарського мурзу.
3. Як звали побратима Голоти?
а) Микола;
б) Михайло;
в) Максим.
4. На яке дерево виліз Голота, вистежуючи ворога?
а) На липу;
б) на дуба;
в) на вербу.
5. Хто розбудив козака Голоту, рятуючи його від ворога?
а) Побратим;
б) кінь;
в) запорожець.
6. Що зробив Голота з мурзою Гасанбеєм?
а) Вбив його;
б) віддав козакам;
в) повіз на Січ.
Відповіді: 1б; 2а; 3в; 4б; 5б; 6в.
4) Фізкультхвилинка.
Раз — всі встали,
Два — підняли руки вгору, похитали,
Три — прогнулись, на чотири —
Всім ласкаво усміхнулись.
П’ять — притупнули ногою.
Шість — тепер іще другою.
Сім — за спинку руки склали,
Нахилились — знову встали.
Вісім раз отак зроби,
На дев’ятий — рівний ти,
Ну, а десять — вже сідайте.
5) Робота над змістом твору. Вибіркове читання.
— Коли і де відбувалася описана подія?
— Прочитайте опис степу.
— Чого татари-буджаки ходили на українські землі?
— Знайдіть і прочитайте опис козака Голоти.
— Що змусило козака Голоту вирушити в дунайські степи?
— Як потрапив у полон його побратим?
— Що загрожувало козакові Голоті?
— Який момент в оповіданні вас найбільше схвилював?
— Кому ви співчували?
6) Робота в парах.
Гра «Закінчи порівняння»
У тих ординців очі, мов у... (шулік).
Схопився Голота, мов... (опечений).
Заіржав татарський кінь, звалився, мов... (косою підтятий).
Серце заграло в грудях, мов... (у молодого).
Злазив собі по гілках на землю, мов... (і не в чужому степу виглядав
ворога).
То не втече ж він звідсіля, побіжить за конем, мов... (собака на припоні).
Гра «Добери епітети»
Степи (широкі, дунайські)
Сайгак (тонконогий)
Тур (здоровезний)
Голову (лобату)
Бранці (бідні)
Цехіни (золоті)
Шапка (дірява)
Кінь (добрий, вірний)
Шаблюка (гостра)
Шапка (козацька, гостроверха)
Могила (степова)
Озерце (срібноводе)
Віти (темні, вузлуваті)
Голову (чубату)
7) Гра «Хто читає швидше?».
— Знайдіть абзаци, у яких є вирази: наче у воду впав; козак не в тім’я
битий; буде тобі з душею розлука.
— Поясніть значення виразів.
8) Поділ тексту на частини. Складання плану.
— Визначте зачин, основну частину, кінцівку.
— На скільки самостійних частин можна поділити текст?
— Назвіть кожну з частин.
Орієнтовний план
1. Скаче козак Голота дунайським степом.
2. Побратим Максим у полоні.
3. Голота роздивляється ворожий стан.
4. Козак надумав пробратися до ворога.
5. Голота заснув під дубом.
6. Гасанбей угледів козака.
7. Кінь рятує свого хазяїна.
8. Бій Голоти з Гасанбеєм.
9. Перемога козака над мурзою.
10. Шлях на Січ.
9) Характеристика дійових осіб.
— Які риси характеру козака виявилися в поєдинку з Гасанбеєм? Доведіть свої
думки рядками твору.
— Ким з героїв твору ви захоплюєтеся? Кого зневажаєте?
10) Робота за ілюстраціями.
— Роздивіться ілюстрації до твору відомого українського художника Георгія
Якутовича (с. 45, 47, 48).
— Кого художник зобразив на ілюстраціях?
— Які фарби він використав?
— Як вони передають характер героїв?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Закінчи речення»
- На уроці я вчився...
- Я дізнався...
- Найбільше мені сподобалося...
- Я зрозумів...
- Урок закінчую з... настроєм.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Стисло переказувати твір (с. 45–50).
_________________________________________________________________________________
Тема. ЯК ДАВНО В УКРАЇНІ З’ЯВИВСЯ
ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ ПРАПОР?
Мета: закріплювати вміння учнів розрізняти
жанрові ознаки творів, доводити свою думку; вчити ставити одне одному
запитання, виділяти в тексті опис, пояснення, нові поняття; розвивати образне
мислення, пам’ять, вміння порівнювати; вдосконалювати навички читання;
виховувати шанобливе ставлення до Державних символів України.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Важив оранжеву моркву
На терезах продавець.
Фарбами пише портрети
Та натюрморти митець.
2. Артикуляційна зарядка
- «Трубочка».
Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути вгору. Подмухати в
отриману трубочку. Виконувати у повільному темпі 10–15 разів.
- «Годинник».
Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч-ліворуч.
Рухати язиком з куточка рота у повільному темпі під лічбу. Виконати 10–15
разів.
- «Конячка».
Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно.
Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10–15 разів.
- «Грибок».
Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від
піднебіння, сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Виконати 10–15 разів. На
відміну від вправи «Конячка», язик не має відриватися від піднебіння.
- «Гойдалка».
Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім
до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Виконати під лічбу 10–15
разів.
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Кожен урок — це частина великого шляху до знань. Щоразу ви берете щось
для розумового розвитку і душі. От і сьогодні, так багато знаючи про державні
символи, ви дізнаєтесь щось нове про один із них.
Який саме — дізнаєтесь, якщо виявите кмітливість і відгадаєте
загадку.
Синьо-жовте полотнище
Гордо майорить.
Це — ознака сили й слави
Української держави. (Прапор)
— Український прапор. Синь українського неба і золото неозорих пшеничних
ланів переніс наш народ на свій прапор. Кольори ці мають ще інше значення —
«мир, багатство», бо наш народ мирний і працелюбний. Працею в поті чола
здобував він славу рідній землі. Коли ж злі вороги порушували спокій
на-роду-трударя, він ставав воїном. А синьо-жовтий прапор закликав до бою,
перемоги.
На сьогоднішньому уроці ми дізнаємося, як описано наші символи в
науково-пізнавальній статті з дитячої енциклопедії «Світ моєї України».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО
МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання статті з дитячої енциклопедії «Як давно в Україні з’явився
жовто-блакитний прапор?»
1) Словникова робота. Гра «Луна»
Читання слів «луною» за вчителем
Стяг, хрест, державний символ, Верховна Рада, губернія, Київська Русь,
прапор, Україна.
Губернія — основна адміністративно-територіальна одиниця колишньої Росії.
2) Робота в парах
Читання в парах тексту «Як давно в Україні з’явився жовто-блакитний
прапор?».
3) Фізкультхвилинка
4) Перевірка первинного сприймання тексту.
Тестування
1. Цей твір за жанром є:
а) оповіданням;
б) казкою;
в) статтею.
2. Жовто-блакитне знамено — це:
а) національний символ держави;
б) емблема держави;
в) народний символ держави
3. Захопити стяг ворога означало отримати:
а) поразку;
б) перемогу;
в) перевагу.
4. Прапори виготовляють, як правило, відповідно до кольорів:
а) квітів-символів;
б) національного одягу;
в) герба.
5. Державний Прапор України має такі кольори:
а) синій та білий;
б) синій та жовтий;
в) жовтий та сірий.
6. Верховна Рада ухвалила постанову про Державний Прапор України:
а) 28 січня 1992 року;
б) 24 серпня 1991 року;
в) 28 червня 1991 року.
Відповіді: 1в; 2а; 3б; 4в; 5б; 6а.
5) Читання тексту учнями за абзацами.
І, ІІ абзаци. Гра «Рибки»
Читання абзаців учнями мовчки.
— Яке слово було першим? Яке — останнім?
ІІІ, ІV абзаци. Читання «ланцюжком»
— Які кольори були символічними для Київської Русі ще до прийняття
християнства?
— Де пізніше зустрічаються ці кольори? (Демонстрування малюнків із
зображенням козаків.)
— Відповідно до чого виготовляють прапор?
V абзац. Читання у спосіб «Незнайко»
— Приготуйтесь виправляти хором.
Прапорах (гербах)
Синє (блакитне)
З хмарами (небом)
Означає (уособлює)
Гроші (багатство)
Доброту (милосердя)
— Що символізувала крім кольору неба блакитна фарба у гербах?
— А жовта, крім сонця?
VІ абзац. Читання у спосіб «Заєць —
вовк»
— Коли і де жовто-блакитний прапор став Державним символом?
— Зачитайте опис прапора.
— Доведіть, що колір прапора вибраний невипадково.
— Знайдіть у тексті синоніми до слова прапор. (Прапор, стяг, знамено)
6) Гра «Хвости». Знайдіть і дочитайте речення (запис на дошці).
- «Жовто-блакитне знамено — це...»
- «З давніх-давен стяг...»
- «Учені вважають, що...»
- «Пізніше ці кольори...»
- «Вважається, що у гербах...»
- «28 січня 1992 року...»
- «Ним став прямокутний...»
7) Розповідь учителя.
— Сьогодні Державний прапор постійно майорить на будинках Верховної Ради
України, Кабінету міністрів України, місцевих рад народних депутатів; у
святкові дні — на будинках міністерств і відомств, інших державних і
громадських організацій, установ та закладів.
Синьо-жовтий Державний прапор України піднімається при відкритті
міжнародних конференцій, під час офіційних церемоній, при врученні міжнародних
спортивних призів. Він — символ міцності й незалежності держави України.
На початку минулого століття Мстислав Рус писав у вірші «Наш прапор»:
Прапор Русі повіває
Синьо-жовтий, злотом тканий,
А на нім завіт сіяє
Мономахом ще нам даний.
Гей! Єднайтесь, рідні діти,
Бо в єдності наша сила —
Єдність може лиш злучити,
Що незгода розлучила...
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Який твір читали на сьогоднішньому уроці?
— Який він за жанром?
— Що нового дізналися про державні символи України?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати тексти (с. 56–57). Намалювати Державний Прапор України.
Презентація до уроку
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
Тема. Прикметники-синоніми та
прикметники-антоніми. Пряме і переносне
значення слова.
Мета. Поглибити знання учнів про прикметник, його значення в мовленні,
зв’язок з іменником. Продовжувати вчити розрізняти синоніми та
антоніми на прикладі розгляду прикметників, розвивати вміння добирати
та використовувати їх у мовленні, вживати прикметники в прямому і
переносному значенні, тренуватися давати повну та вичерпну відповідь на
питання. Розвивати словниковий запас учнів. Виховувати повагу до праці.
значення слова.
Мета. Поглибити знання учнів про прикметник, його значення в мовленні,
зв’язок з іменником. Продовжувати вчити розрізняти синоніми та
антоніми на прикладі розгляду прикметників, розвивати вміння добирати
та використовувати їх у мовленні, вживати прикметники в прямому і
переносному значенні, тренуватися давати повну та вичерпну відповідь на
питання. Розвивати словниковий запас учнів. Виховувати повагу до праці.
Хід уроку
1. Організація класу
- Діти, я гадаю, що сьогодні з вами добре попрацюємо, але спочатку давайте оберемо для себе гарний настрій, який допоможе нам працювати добре, злагоджено, продуктивно.
Сьогодні в нас звичайний урок,
Та зробимо ми іще один крок.
Пізнаємо краще країну чудову,
Країну багатої рідної мови.
2. Актуалізація опорних знань учнів
1. «Швидке інтерв’ю»
- Що таке прикметник?
- На що він вказує?
- На які питання відповідає?
- З якою частиною мови пов’язаний у реченнях?
- Яка його роль у мовленні?
2. «Гронування»
а) Відгадування загадки
Чудо-сани прилетіли. Рукавом махає -
Скакуни в тих санях білі. Сріблом все вкриває.
В санях тих сидить цариця – Що це за цариця?
Білокоса, білолиця. (Зима)
- Чому ви думаєте, що це зима? Доведіть свою думку.
- Які прикметники допомогли вам уявити зиму?
б) Складання «павутинки».
- Які у вас виникають асоціації, коли ви чуєте слово «зима»?
(Сніг, сніжинки, кучугури, лід, бурульки, мороз, іній, завірюха, лижі, санки,
- Діти, я гадаю, що сьогодні з вами добре попрацюємо, але спочатку давайте оберемо для себе гарний настрій, який допоможе нам працювати добре, злагоджено, продуктивно.
Сьогодні в нас звичайний урок,
Та зробимо ми іще один крок.
Пізнаємо краще країну чудову,
Країну багатої рідної мови.
2. Актуалізація опорних знань учнів
1. «Швидке інтерв’ю»
- Що таке прикметник?
- На що він вказує?
- На які питання відповідає?
- З якою частиною мови пов’язаний у реченнях?
- Яка його роль у мовленні?
2. «Гронування»
а) Відгадування загадки
Чудо-сани прилетіли. Рукавом махає -
Скакуни в тих санях білі. Сріблом все вкриває.
В санях тих сидить цариця – Що це за цариця?
Білокоса, білолиця. (Зима)
- Чому ви думаєте, що це зима? Доведіть свою думку.
- Які прикметники допомогли вам уявити зиму?
б) Складання «павутинки».
- Які у вас виникають асоціації, коли ви чуєте слово «зима»?
(Сніг, сніжинки, кучугури, лід, бурульки, мороз, іній, завірюха, лижі, санки,
Новий рік …)
3.Каліграфічна хвилинка
З з Зз Зз зи им зим ма мо мі му оньк
- Запишіть спільнокореневі слова із коренем -зим- , що містять подані буквосполучення. Позначте корінь.
Зима, зимовий, зимівля, зимує, зимонька.
4. Гра «Юні поети»
- Запишіть іменник зима і допишіть до нього прикметники з вірша.
От випав сніг. Яка обнова!
Зима тоді така … (чудова).
Мороз у лід озера кута –
Зима тоді, всі кажуть … (люта).
Вона буває і серйозна:
Суха і вітряна, й … (морозна).
А як насуне хмара сива,
Зима по-своєму … (красива).
Гілок під інеєм не видно.
Тоді вона, звичайно, … (срібна).
Синичка змерзла і голодна,
Бо видалась зима … (холодна).
Зима! Зима! Усякий знає,
Вона … (прекрасною) буває.
Запис у зошиті:
Зима (яка?) чудова, люта, морозна, красива, срібна, холодна, прекрасна.
- Доберіть до іменника зима ще свої прикметники, які описують характер зими.
Зима – білосніжна, казкова, чарівна, сердита, колюча, похмура, сварлива, сумна ...
- Підкресліть прикметники, близькі за значенням. Як вони називаються? (Синоніми)
- Доберіть до них слова, протилежні за значенням. Їх називають … (антоніми).
Добра, тепла, сонячна
3. Оголошення теми і мети уроку
- Слова, неначе кольорові камінчики. Недостатньо їх лише назбирати в купку… треба ще й уміти складати із них візерунки. А для цього треба розуміти значення слова.
- Сьогодні ми будемо працювати з прикметниками, близькими і протилежними за змістом, вживати їх в прямому і переносному значенні.
4. Вивчення нового матеріалу
1) Спостереження за прикметниками-синонімами
Робота в парах
- Згрупуйте подані на дошці прикметники в синонімічні ряди і запишіть.
1 ряд – розумний, 2 ряд – ласкавий, 3 ряд – охайний.
Духмяний, тямущий, ніжний, чепурний, кмітливий, акуратний, привітний.
- Яке слово зайве? (Духмяний)
- Доберіть до нього синоніми теж. (Пахучий, запашний)
- Складіть із ним речення. (Багато людей доклали зусиль і праці, щоб у нас на столі щодня був духмяний, запашний хліб. Бережімо його!)
Фізкультхвилинка
2) Спостереження за прикметниками-антонімами
Самостійна робота (вправа 194)
- Запишіть прислів’я, вставляючи замість крапок антоніми до виділених слів. Прикметники-антоніми підкресліть.
1 варіант – 1, 2 прислів’я, 2 варіант – 4, 5 прислів’я.
* Відшукати слова, в яких звуків більше, ніж букв.
- Яку роль відіграють прикметники- антоніми в прислів’ях?
- Якою спільною темою об’єднані всі прислів’я?
- Поясніть,як ви розумієте їх зміст?
3) Спостереження за словами, вжитими в прямому чи переносному значеннях
Робота в групах ( вправа 195)
- До кожного прикметника, поданого в словосполученні, дібрати і записати відповідний антонім із довідки.
- Надписати, у яких словосполученнях прикметники вжиті в прямому значенні, а в яких – у переносному.
Легкий мішок - … ; Порожня голова - … ;
легке завдання - …; порожня бочка - … ;
гаряча вода - … ; м’який хліб - …;
гаряча вдача - … . м’який характер - … .
Слова для довідки: складне, важкий; повна, розумна;
спокійна, холодна; черствий, твердий.
4) Словникова робота
- Діти, хто з вас знає, як називають тонкі листки деревини для облицювання столярних виробів?
- Цей матеріал використовують при виготовленні меблів. Утворюють його способом склеювання тонких дерев’яних пластинок і називають фанера.
- А що одягає майстер у приміщенні майстерні, коли працює, щоб не забруднити свій одяг?
- Цей предмет одягу також одягає ваша матуся на кухні з тією ж метою.
- Звичайно, це фартух.
- Візьміть ці слова до свого мовного словничка.
Фартух (який?) … ; фанера (яка?) … .
5. Підсумок уроку
1) Гра «Скажи без затримки»
Антонім Синонім
Важкий – легкий, Добрий – милосердний, співчутливий,
великий – малий, дорогий – цінний, коштовний,
цікавий – нудний, сміливий – хоробрий, безстрашний,
широкий – вузький. малий – невеликий, крихітний.
2)»Незакінчене речення»
- Сьогоднішній урок навчив мене …
- Антоніми – це слова …, наприклад: ….
- Синоніми – це слова …, наприклад: …
- Отже, наш урок був яким? Продовжте мою думку прикметниками.
( Вдалим, цікавим, продуктивним…)
- Найлегше було …, а найважче - …
3) Домашнє завдання
* ст. 98, вправа 196 (замінити подані словосполучення сполученням прикметників з іменниками, прикметники підкреслити)
* ст. 99, вправа 197 ( списати текст, вставляючи з довідки пропущені прикметники)
3.Каліграфічна хвилинка
З з Зз Зз зи им зим ма мо мі му оньк
- Запишіть спільнокореневі слова із коренем -зим- , що містять подані буквосполучення. Позначте корінь.
Зима, зимовий, зимівля, зимує, зимонька.
4. Гра «Юні поети»
- Запишіть іменник зима і допишіть до нього прикметники з вірша.
От випав сніг. Яка обнова!
Зима тоді така … (чудова).
Мороз у лід озера кута –
Зима тоді, всі кажуть … (люта).
Вона буває і серйозна:
Суха і вітряна, й … (морозна).
А як насуне хмара сива,
Зима по-своєму … (красива).
Гілок під інеєм не видно.
Тоді вона, звичайно, … (срібна).
Синичка змерзла і голодна,
Бо видалась зима … (холодна).
Зима! Зима! Усякий знає,
Вона … (прекрасною) буває.
Запис у зошиті:
Зима (яка?) чудова, люта, морозна, красива, срібна, холодна, прекрасна.
- Доберіть до іменника зима ще свої прикметники, які описують характер зими.
Зима – білосніжна, казкова, чарівна, сердита, колюча, похмура, сварлива, сумна ...
- Підкресліть прикметники, близькі за значенням. Як вони називаються? (Синоніми)
- Доберіть до них слова, протилежні за значенням. Їх називають … (антоніми).
Добра, тепла, сонячна
3. Оголошення теми і мети уроку
- Слова, неначе кольорові камінчики. Недостатньо їх лише назбирати в купку… треба ще й уміти складати із них візерунки. А для цього треба розуміти значення слова.
- Сьогодні ми будемо працювати з прикметниками, близькими і протилежними за змістом, вживати їх в прямому і переносному значенні.
4. Вивчення нового матеріалу
1) Спостереження за прикметниками-синонімами
Робота в парах
- Згрупуйте подані на дошці прикметники в синонімічні ряди і запишіть.
1 ряд – розумний, 2 ряд – ласкавий, 3 ряд – охайний.
Духмяний, тямущий, ніжний, чепурний, кмітливий, акуратний, привітний.
- Яке слово зайве? (Духмяний)
- Доберіть до нього синоніми теж. (Пахучий, запашний)
- Складіть із ним речення. (Багато людей доклали зусиль і праці, щоб у нас на столі щодня був духмяний, запашний хліб. Бережімо його!)
Фізкультхвилинка
2) Спостереження за прикметниками-антонімами
Самостійна робота (вправа 194)
- Запишіть прислів’я, вставляючи замість крапок антоніми до виділених слів. Прикметники-антоніми підкресліть.
1 варіант – 1, 2 прислів’я, 2 варіант – 4, 5 прислів’я.
* Відшукати слова, в яких звуків більше, ніж букв.
- Яку роль відіграють прикметники- антоніми в прислів’ях?
- Якою спільною темою об’єднані всі прислів’я?
- Поясніть,як ви розумієте їх зміст?
3) Спостереження за словами, вжитими в прямому чи переносному значеннях
Робота в групах ( вправа 195)
- До кожного прикметника, поданого в словосполученні, дібрати і записати відповідний антонім із довідки.
- Надписати, у яких словосполученнях прикметники вжиті в прямому значенні, а в яких – у переносному.
Легкий мішок - … ; Порожня голова - … ;
легке завдання - …; порожня бочка - … ;
гаряча вода - … ; м’який хліб - …;
гаряча вдача - … . м’який характер - … .
Слова для довідки: складне, важкий; повна, розумна;
спокійна, холодна; черствий, твердий.
4) Словникова робота
- Діти, хто з вас знає, як називають тонкі листки деревини для облицювання столярних виробів?
- Цей матеріал використовують при виготовленні меблів. Утворюють його способом склеювання тонких дерев’яних пластинок і називають фанера.
- А що одягає майстер у приміщенні майстерні, коли працює, щоб не забруднити свій одяг?
- Цей предмет одягу також одягає ваша матуся на кухні з тією ж метою.
- Звичайно, це фартух.
- Візьміть ці слова до свого мовного словничка.
Фартух (який?) … ; фанера (яка?) … .
5. Підсумок уроку
1) Гра «Скажи без затримки»
Антонім Синонім
Важкий – легкий, Добрий – милосердний, співчутливий,
великий – малий, дорогий – цінний, коштовний,
цікавий – нудний, сміливий – хоробрий, безстрашний,
широкий – вузький. малий – невеликий, крихітний.
2)»Незакінчене речення»
- Сьогоднішній урок навчив мене …
- Антоніми – це слова …, наприклад: ….
- Синоніми – це слова …, наприклад: …
- Отже, наш урок був яким? Продовжте мою думку прикметниками.
( Вдалим, цікавим, продуктивним…)
- Найлегше було …, а найважче - …
3) Домашнє завдання
* ст. 98, вправа 196 (замінити подані словосполучення сполученням прикметників з іменниками, прикметники підкреслити)
* ст. 99, вправа 197 ( списати текст, вставляючи з довідки пропущені прикметники)
_________________________________________________________________________________
Комментариев нет:
Отправить комментарий